- крутити
- кручу́, кру́тиш, недок.1) перех. і неперех. Надавати чомусь обертового руху; обертати. || Рухаючи корбою тощо, примушувати знаряддя, механізм і т. ін. діяти. || Тримаючи що-небудь, раз у раз змінювати його положення (від ніяковості, нерішучості тощо). || чим. Швидко повертати з одного боку в інший.2) перех. і неперех. Утворювати коловерть, вир; вирувати (про воду, течію). || безос. || Здіймати сніг, пил і т. ін.; курити, сильно дути (про вітер, заметіль). || безос.3) перех. Туго звивати, скручувати що-небудь; сукати. || Вивертати, заламувати, завдаючи болю. || Туго завивати, обгортаючи чимось (перев. про цигарку). || Підкручувати, підгинати (волосся, вуса); укладати.4) неперех., перен., розм. Хитрощами ухилятись од відвертої відповіді, розмови, прямої дії.5) неперех., ким, перен., розм. Розпоряджатися ким-небудь за власним розсудом; верховодити. || Знущатися над кимось.6) неперех. Чинити щось на свій лад, часто для власної вигоди. || Чинити щось не по правді, кривдячи когось.7) тільки 3 ос., неперех., перен. Викликати тривале відчуття болю, який періодично то посилюється, то послаблюється. || безос. || розм. Хвилювати, турбувати (про думки, почуття тощо).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.